Київська Християнська Церква

З самого дитинства мене приваблював потойбічний світ. Мені колись попалася книга Юрія Лонго «Біла магія». Ми на будівництві в своїй халабуди з друзями курили траву і викликали духів ...
Коли я намагався заглянути в духовний світ, у мене виникали сильні галюцинації і я «бачив» божевільних, жахливих сутностей. Думаю, загравання з бісами - багато в чому визначило мою долю ...
Але, з часом, я закинув цю розвагу, тому що став наркоманом. Брат присадив мене на гвинт і вже в тринадцять років я був повноцінним наркоманом. Коли я приходив зі школи, мене вдома вже чекав наркотик.
Потім я перейшов на опіати, ми з братом стали виготовляти наркотики прямо дома. Батьки скоро розлучилися і я залишився з папою.
Батько нічого не міг зі мною зробити і у нас в квартирі став збиратися притон. До 15 осіб щодня збиралися в нашій квартирі, варили наркотики. Життя руйнувалося, майже не розпочавшись.
Незважаючи на те, що школа знаходилася в 30 метрах від мого будинку, я все одно перестав туди ходити, замість школи брат навчив мене красти автомагнітоли - так я став злодієм.
Але слава Богу, що злодійство мене не захопило і коли брата посадили в тюрму, я зміг ненадовго зупинитися. Ненадовго, але все ж ...

Потім ми переїхали в інший район і знову почалося - наркотики, безсонні ночі, постійна депресія ...
Брат після звільнення спробував почати нове життя, але через півроку все поступово повернулося. Я виріс в кублі, в який перетворилася квартира наших батьків, але коли брат повернувся із зони, почалося справжнє пекло. Постійні скандали, обшуки поліції, з вікна нашої квартири вилітали сокири ...

Якось ми поїхали з ним за метадоном. Він був п'яним, та й взяли ми трохи, але мет виявився таким якісним, що у нас трапилася передозування. Брат тоді помер на моїх руках.
Коли брата відвезли в морг, а мене в поліцію, я зрозумів, що треба міняти життя.
Слідом за братом, від алкоголю помирає батько і я залишаюся один. Після багатьох безуспішних спроб кинути наркотики, я став захоплюватися алкоголем.
Не перестав бути наркоманом, але плюс ще став алкоголіком. Усередині мене була страшна порожнеча. Ні наркотик, ні алкоголь не приносили мені більше задоволення.

Вранці, коли я заходив в розливайках під будинком, мене запитували: як зазвичай? Я відповідав: так! і мені в банку наливали 200 грам горілки.
У банку, а не в стакан, тому що у мене так трусилися руки, що я розхлюпував горілку з будь-якого посуду, крім банки.
Від сусідів я чув за своєю спиною висловлювання: «Йому недовго залишилося», «ще максимум місяць протягне» ...
Дивом дізнався про реабілітаційний центр і коли я туди їхав, розумів, що це моя остання інстанція. Перед центром потрапив в церкву і коли побачив, як ці люди співають Богу, подумав: ось, хворі ...
Потім приїхав в центр і там ... мене не змогли постригти.
Справа в тому, що у мене псоріаз і він тоді загострився ... машинка просто застрявала і забивалася ... Коли це побачили хлопці, які проходили тоді реабілітацію, вони мені запропонували: давай будемо молитися за тебе і візьмемо піст ... Я їм кажу у відповідь: хочете голодувати -голодуйте, а про себе думаю: хворі на всю голову ...
Буквально через три дні у мене пропав псоріаз! Зникла ломка! Мені пояснюють: це все Бог робить, а я не вірив, виправдовував всі ці чудеса по-своєму.
Бога я побачив в одному колишньому кримінального авторитета, коли він мив після мене посуд.

Ось тоді я зрозумів, що мені потрібно до Бога. Потрібно знайти Його і пристане до Нього. Ісус відкривався мені, в основному, в людях, в спілкуванні з ними.
Потім було покаяння, після було рішення слідувати за Ним.
Зараз я вже кілька років вільний від наркотиків і алкоголю.
У мене в житті є мета - щодня прославляти Ісуса, виконуючи волю Отця.
Моє життя стало насиченим - я кожен день радію від усвідомлення Його присутності.
Я зміг роздати нереальні борги, через які у мене хотіли забрати квартиру і невіруючий юрист, який допомагав мені в боротьбі за неї, коли все добре закінчилося, написав мені в вайбер: Небесний Отець зберігає Своїх дітей)))