Київська Християнська Церква

Мені 36 років, народився в Києві, у забезпеченій сім'ї. Виховували мене здебільше  мама, бабуся і тітка. Тата я практично не бачив, він постійно був на заробітках. Ми будували будинок, потрібно було багато грошей. Це були «лихі дев'яності», не заробляли тоді тільки ледачі.

Курити почав у п'ятому класі. Мені сказали, що це дуже круто і модно, а я дуже хотів відповідати своєму оточенню. У цьому ж віці я дізнався, що таке злодійство. Мій друг попросив мене постояти «на стрьомі», поки він залізе до «свого» будинку за грошима. Я швидко зметикував, що можу робити так само. У грошах я ніколи не мав потреби, бо все, що хотів, мені купували. Тільки тепер не треба було просити. Я просто міг вкрасти гроші, які у нас почали лежали пачками і їх ніхто не рахував. І я продовжував красти без докорів сумління. З появою грошей з’явилося багато друзів.

Потреба у грошах зростала з геометричною прогресією. Кіоски пропонували все нове і незвідане - лікери, бренді, джини, сигари і ще багато чого цікавого. Я ні в чому собі не відмовляв. Батьки нічого не підозрювали. Мені вдавалося вміло приховувати свої пригоди і постійні крадіжки грошей. Для них я залишався хорошим сином. Я постійно брехав. Це так мене захопило, що в якийсь момент я став вважати себе просто супергеніальним! Я жив, як хотів, робив, що хотів, мені всі вірили, і я вдало уникав покарання. Здавалося, що світ навколо створений для мого задоволення.

Вперше наркотик я спробував в училищі. Мені порадили таблетки «трамадол». Життя заграло новими фарбами. Відразу зрозумів, що це ідеальний варіант. Батьки та викладачі не здогадаються, бо запаху немає, поведінка адекватна. Сорому, втоми, тривожності теж немає! Тобі просто класно.

Два роки все було якнайкраще, а потім організм почав не приймати таблетки. Була сильна рвота. Наступним моїм кроком стала «ширка». Це була «любов з першого уколу». Все інше відступило на задній план.

У вісімнадцять я «здаю на права». Батько, нічого не підозрюючи, купує мені машину. Це було дуже вчасно. Гарного наркотику в місті не було. При наявності машини можна розвернутися. Я знайомлюся з серйозним хлопцем, разом починаємо їздити за маковою соломкою до Житомиру і варити «ширку» самі. Наркотик і гроші потекли річкою. Давид (так звали мого нового друга) торгував наркотою, гроші ми ділили навпіл. З'явилися нові друзі, навколо нас постійно крутилися повії, життя закипіло. Правда, ненадовго.

«Солому» ми возили великими партіями і майже не ховалися. Потрапили в оперативну розробку. Нас затримали ефектно, як в кіно. Арешт показали в новинах. Татові гроші мені не допомогли, і я сів на 3 роки. Зона мене не виправила, там мені було комфортно.

 У перший же день на волі я уколовся. Батьки мені більше не вірили, тому я поїхав у село до бабусі. Познайомився там з дівчиною, яка мала двох маленьких дітей. Вона не вживала ніяку «гидоту». Незабаром ми почали жити разом. Я продовжував пити і колотися, навіть коли у мене народився син. Знову потрапив до в'язниці на три роки.

У бараку поруч зі мною спав хлопчина, якого всі вважали «чокнутим». Він постійно читав Біблію і переказував мені сюжети біблійних історій. Його розповіді були барвисті, як наяву. Було цікаво його слухати. Так я підійшов до розуміння того, що Бог є. Але після звільнення з в’язниці все швидко вивітрилося з моєї голови.

На волі я продовжив колотися. Після десяти років спільного життя з дружиною ми розлучилися, і я переїхав до батьків.

За своє недовге життя я побував у чотирьох психіатричних лікарнях, лікувався близько п'ятдесяти разів у наркологічних, двічі сидів у в'язниці, страждав від епілепсії, але ніщо не могло мене зупинити або змінити. Я боявся бути тверезим.

Мені розповіли про християнські центри реабілітації для залежних людей, і я вирішив спробувати. Побував у чотирьох центрах, але ніде надовго не затримався. Хоча кожного разу я трохи змінювався, було розуміння, що йду в правильному напрямку. Я почув, що таке гріх, Хто такий Бог, що зробив для мене Ісус Христос.

Моїм п'ятим і останнім був центр реабілітації в Макарові.

Їхав, не сподіваючись ні на що. Не знав, як буде цього разу. Перші дні було погано. За мене молилися лідери центру. День на п'ятий я раптово усвідомив, що у мене немає ломки. Я повірив, що це Боже чудо. Тоді я попросив Його поміняти моє життя, і Бог відповів. Мені почали подобатися розбори Письма, уроки, проповіді, сама атмосфера цього центру. Я побачив Бога в усьому, що мене оточувало. Усвідомив, як Він зберігав мене весь цей час. Зрозумів, як Він любить мене. Прийшов час, і я хрестився.

Другим етапом був центр адаптації Макарова. Почалися перші труднощі. Намагався відновити сім'ю, але дружина не йшла на контакт. Вона жила в Польщі з іншим чоловіком, діти були в інтернаті. Забрати дітей не вдавалося, бо офіційно я їм ніхто. Сильно переживав всі ці моменти, але Господь підтримував мене. Влаштувався працювати, почав допомагати дітям грошима. Помирився з батьками. Почав спілкуватися з дівчиною, вона жила в центрі адаптації з маленькою донькою. Звали її Люба, я познайомив її зі своїми дітьми і дуже прив'язався до її доньки. Нещодавно ми одружилися.

Зараз ми живемо з дружиною і донькою в Макарові. Господь відновлює в моєму житті все, що я довгі роки ламав. Робота приносить хороший дохід. Вперше за довгі роки ми почали спілкуватися з батьком як близькі люди. Мені подобається, що я тверезий і будую плани на майбутнє. Ми молимося з дружиною про власний будинок і про спільне служіння.

Я наробив багато помилок і розумію, що не заслуговував на другий шанс. Бог дав мені його. Я навіть не смів мріяти про те, що маю зараз. Не бійтеся зробити крок, який буде початком абсолютно нової історії Вашого життя.

Пропонуємо Вам БЕЗКОШТОВНУ реабілітацію для алко та наркозалежних. Ми знаходимося у місті Макарів Київської області, маємо  більше дев'яти років досвіду роботи з залежними людьми. Через наші центри пройшло понад дві тисячі осіб, і багато хто з них зараз живуть повноцінним життям. Наші історії можуть стати і Вашої реальністю. ТЕЛЕФОНУЙТЕ:

096 010 1101

099 631 2200

073 073 2224