Київська Християнська Церква

На той час Валера вже покаявся на конференції в Макіївці, яку проводила місія «Світло Воскресіння» разом з нашою Асоціацією Місіонерських Церков Євангельських Християн України, але після покаяння у Валери залишилася алкогольна та наркотична залежності. Пройшовши піврічний курс реабілітації в реабілітаційному центрі баптистської церкви «Благодать» (інший район Києва – Троєщина, пастор - Володимир Омельчук), Валера був готовий ділитися власним досвідом запеклої боротьби з проблемою алкогольної й наркотичної залежностей.  Ось такими нас і побачили восени 2008 року «босяки» Оболоні з колишніх друзів Валери, яким ми почали благовістити.   

Вони слухали Євангеліє, погоджувалися, але, на жаль, нічого не змінювалося в їх життях. Тоді ми почали пропонувати їм реабілітацію в тому ж реабілітаційному центрі баптистської церкви, яку пройшов і Валера. На пропозицію відгукнулося декілька людей. Ми побачили, що їх життя різко змінилося – вони стали віруючими!

Коли ми хотіли відправити наступну «групу» в той же реабілітаційний центр, виявилося, що вільних місць немає і треба чекати. Розуміючи, що очікування може бути згубних для багатьох людей, вирішили ризикнути і відкрити свій реабілітаційний центр, оскільки Валера до цього часу був готовий повністю присвятити себе цій праці, навіть без будь-якої підтримки (він не одружений, 30-річний, батьки померли, жив з братом і сестрою). Ми почали молитися про це служіння, радитися з братами в церкві. В молитві зрозуміли, що закликає нас Господь розпочати справу – реабілітаційне служіння в  центрі для алкоголіків і наркоманів.

Після тривалих пошуків приміщення Бог показав нам орендувати будинок в селі Ситняки Макарівського району Київської області, що за 57 км від Києва по Житомирській трасі. Будинок був у жахливому стані (тому і платня за оренду була невелика). Тут ніхто не жив вже впродовж 6 років, не було туалету, води, електропроводка потребувала заміни. Ми почали облаштовувати будинок силами віруючих і невіруючих! хлопців з Оболоні. Провели в будинок воду, електроенергію.  7 лютого на суботник прийшли брати й сестри Київської Християнської Церкви. Привели в порядок територію.  

Нарешті будинок був готовий прийняти перших реабілітантів. Ми повідомили про наші плани пастора баптистської церкви «Благодать» і керівництво їхнього реабілітаційного центру, попросили поради і благословення. Вони наставляли нас на першому етапі порадами, ділилися досвідом, і, врешті-решт, благословили на цю справу - створення нового реабілітаційного центру. Весь цей час церква ревно молилася про нове служіння і також благословила цей проект.

Треба сказати, що про реабілітаційний  центр  Київська Християнська Церква почала молитися ще кілька років тому, коли ще ніяких планів, і ніяких можливостей, і лідерів для цієї справи не було. Чесно кажучи, ми вже встигли й забути про ці наші молитви ... Але Бог вірний і не забуває нічого! У лютому 2009 року Валера і кілька перших реабілітантів з Оболоні переїхали жити до центру.

В кінці лютого, коли в реабілітаційному центрі проживало вже 9 осіб, до нас на кілька днів приїхав пастор Євангельської церкви в Залізничному районі м. Києва Танцюра Віктор і провів з хлопцями курс «Вибух євангелізації», в результаті чого покаялося кілька людей.

А тепер трішки про життя в реабілітаційному центрі: як проходить день, чим займаються наші хлопці.

Звичайний день в реабілітаційному центрі обов'язково включає: 2-3 години вранці - молитва і читання Слова Божого, обговорення прочитаного в загальній групі, праця на території центру (її благоустрій або заняття сільським господарством, бо є живність і великий город) або ж за межами центру (робота на пилорамі, допомога сусідам та інше), вечірня молитва, читання і обговорення Слова в загальній групі. Таке інтенсивне перебування в Слові Божому дозволяло хлопцям досить швидко зростати в Дусі, в Слові, в навчанні. Хлопці зростало і були готові до хрещення.

Так, 4 квітня 2009 року ми провели перше хрещення в реаб. центрі, де хрестили 4 чоловік. Запросили родичів і друзів. В той же день, після хрещення ми влаштували «день відкритих дверей» для батьків і друзів в самому центрі.

Хочу сказати, що повернення алкоголіків і наркоманів - це благословенна праця Євангелія! Коли наркоман або алкоголік змінює своє життя, це є яскравим свідченням для всіх рідних і близьких людей. Адже наркоманія й алкоголізм є однією з найбільших проблем суспільства. Наркоман чи алкоголік, зазвичай, швидко руйнує не тільки своє здоров'я і життя, а також «проколює» (чи пропиває) все майно і, в кінцевому підсумку, в житті свого оточення, близьких і рідних, він стає однією з найбільших проблем. (Поцікавтеся  статистикою – її легко знайти, вона жахає:  наркоманія молодшає, алкоголізм стає вже проблемою шкіл ...)

Так ось, коли вже ніякі спроби, засоби й гроші не допомагають вирішити цю проблему, коли прийшла безнадія, тоді на допомогу приходить Христос і сила Його звільнення стає очевидною для всіх навколо. Це найяскравіші свідчення слави Божої, які мені доводилося бачити. Батьки наших реабілітантів були просто в шоці від тих змін, які відбулися в їх дітях. Вони так дякували нам, навіть листи писали! Вони говорили, що життя не вистачить, щоб віддячити нам. Ми, звичайно, намагалися і намагаємося адресувати їх з цими подяками до істинного Автора всіх хороших змін в людині - до Ісуса Христа. Треба сказати, що багато батьків почали відвідувати групи і зібрання церкви, читати Святе Письмо, а дружина одного з хлопців, які пройшли реабілітацію, прийняла хрещення і присвятила своє життя Господу.

Робота з рідними і близькими реабілітантів, звістка Євангелія для них є важливою складовою служіння реабілітаційного центру, тому ми з самого початку робимо діяльність центру максимально відкритою і доступною для батьків, близьких і друзів. Ми хочемо, щоб свідчення Божої цілющої благодаті стало очевидним для якомога більшої кількості людей навколо. Тому ми регулярно влаштовуємо для них «дні відкритих дверей» на території реабілітаційного центру.

В результаті роботи реаб. центру за кілька наступних місяців звернулися до Христа і покаялися ще кілька хлопців. Таким чином, ми змогли підготувати до хрещення і хрестити ще шість осіб. Потім були  нові хрещення, а згодом Бог дав нам відкрити ще додатково 2 чоловічих реабілітаційних центри в селах того ж Макарівського району (с.Колонщина і с.Липівка)  і один жіночий  (с.Червона Слобода).

Ми розуміємо, що це служіння диявол ненавидить найбільше, оскільки тут у нього віднімаються «кращі люди», бо молоді хлопці стають служителями Христа. Ми відчуваємо себе як на передовій в цій духовній боротьбі. Ті, хто раніше вбивав, був бандитом, сидів у в'язниці (зазвичай середній реабілітант має 2-3-4 відсидки, навіть є брат, у якого 9 «ходок» і 20 років відсидки за плечима), пропивав життя і коловся, тепер стають Його пастором або проповідником Євангелія, лідером і служителем церкви Христової.

Вони, зазвичай, не пов'язані сім'ями, бізнесом, іншими інтересами. Наркотик «стерилізував» їх життя від усього, і коли вони приходять до Христа, то вже, як правило, «не обтяжені» нічим. І це, можна сказати, кращі стартові умови для того, щоб «забуваючи про те, що позаду, .... прагнути до мети, до почесті високого покликання Божого в Христі Ісусі », як пише про це апостол Павло в Посланні до Филип'ян в 3 гл.

Хтось сказав, що з великих грішників з'являються великі святі. Наркомани й алкоголіки - самі грішні грішники, їх гріх очевидний,  руйнування ним відбувається швидше, ніж від інших гріхів.

Лідерів завжди не вистачає, Сам Христос каже, що «робітників мало», мало чоловіків. Відомо, що зазвичай в церкві більшість складають жінки, а служіння реаб. центру виховує чоловіків - лідерів. Ті зміни, які я бачив в людях, настільки радикальні, що якийсь час я «відмовлявся вірити своїм очам». З цієї причини одним з пріоритетних напрямків діяльності наших центрів є сприяння створенню й допомога розвитку інших реабілітаційних центрів, допомоги іншим церквам в починанні такого служіння у себе. Бог Сам веде нас в цьому напрямку, адже одна з найсерйозніших проблем сучасної церкви - це пасивність основної частини церкви, так званих «прихожан». Наші центри пропонують можливість практичного служіння для простих людей серед тижня: можна приїхати в реаб. центр і послужити своїми руками або провести заняття, або надати іншу допомогу, тими талантами, якими Бог наділив людину. Зрештою, сюди можна приводити знайомих (або незнайомих!), які страждають від наркотичної або алкогольної залежностей. В Луки 14:23 Господь велить нам «умовляти  прийти, щоб наповнився дім» таких покалічених людей для зустрічі зі Христом. У наших центрах такі зустрічі відбуваються постійно.

Подяка Богові за Його милосердя до грішників. Я розумію, що Ісус, коли був на землі - був «друг митарів і грішників». Подивися на опис в Луки 4:18 того, до кого Ісус прийшов. Кажучи сучасною мовою, це, перш за все, - наркомани і алкоголіки! Він не змінився і сьогодні, не змінилися Його «смаки»: Він і тепер йде до тих же грішників. Але тільки тепер робить це через нас: через церкву, через Його тіло, а ми - Його ноги і руки, щоб йти і обіймати, Його вуста, щоб проповідувати, вуха, щоб чути, і очі, щоб бачити потреби людей. І якщо ти хочеш відчути Його присутність і дію - йди туди, куди йде Він, і ти зможеш побачити Його цілющу силу як ніколи раніше не бачив!

Так сталося і зі мною. Я служив уже 7 років як пастор до того, як зайнявся служінням наркоманам і алкоголікам, і нічого подібного не бачив, що бачу і переживаю зараз!

Ми неймовірно вдячні Богу за такі можливості чудесного служіння Йому, за те, що дає нам бути очевидцями і учасниками дії Його благодаті.

У той же час ми розуміємо, що Бог поставив нам величезне завдання. Перед океаном людського горя і сліз ми самі по собі не в змозі впоратися навіть з маленькою частиною цієї величезної проблеми, цього специфічного і швидко руйнуючого все навколо гріха - наркоманії та алкоголізму. Але наша надія на Нього.

Якщо і вас стосуються ці проблеми, якщо і ви хочете стати частиною благословення, в якому Бог дарує працювати в Його славу, то ось реальні потреби, в яких би ми могли служити Богу разом.

Ми дуже сильно потребуємо вашої молитви до Бога за наші реабілітаційні центри, за служителів, які щиро працюють на Божій ниві, борячись за душі тих, хто гине: наркоманів і алкоголіків.

Ми потребуємо вашої допомоги - приводьте або направляйте до нас залежних людей, які поряд з вами. Не будьте байдужі!

Брати і сестри!

Навколо нас стільки людей, чиї життя зовсім розбиті гріхом. Це - наркомани й алкоголіки. Здебільшого, вони вже дійшли до такого падіння, що готові на все, аби отримати хоч якесь полегшення від гріха. І нам, віруючим, Бог відкриває унікальну можливість їм допомогти.

Наші реабілітаційні центри допомагають таким зневіреним душам зустрітися з Христом і отримати свободу. У нас ще є місця. Хто бідний, для тих реабілітація безкоштовна. Отже, Божі люди, надсилайте до нас ваших ближніх, тих, хто в рабстві і зневірився. Ми відповідальні за ближніх! Єдина умова для реабілітації у нас - це бажання людини звільнитися. Звідки знаєте – чи не врятуєте ще одну душу?

Ми в Києві.

(096) 01-01-101

(099) 631 22 00

(073) 073 22 24