Київська Християнська Церква

Звичайно, тоді мені здавалося, що нічого особливого не сталося, адже жила ж я якось до покаяння. А якщо бути чесною, мені хотілося ще пожити для себе і виконувати свою волю, а не Божу. Моє серце було далеко від Бога.

Так я почала вживати різні наркотики, стала наркоманкою, похоронила близьких і рідних мені людей.

Не знаю, де б я зараз була, а може вже мене і не було б на світі, якби не Бог!

13 років я блукала по «пустелі», допоки Господь не дав мені пізнати істину. А істина в тому, що кожен пожинає або пожне те, що сіє. Кожен вибір, який ми робимо сьогодні, буде мати наслідки в майбутньому. Я стала запитувати себе: «Чого я хочу? Яку мету переслідую? Навіщо я це роблю? І взагалі - куди я йду? »

Не кожен має мужність зазирнути в своє серце і чесно визнати - ось такий ти насправді. Скільки в нас такого, чого не тільки друзям не розкажеш, але в чому і собі самому не хочеться зізнаватися.

Я зрозуміла, що всі мої бажання, точніше похоті, ніколи не будуть задоволені, мені ніколи не буде достатньо, а головне - я ніколи не буду щаслива. Це стан залежності, а ми всі від чогось залежимо, призводить до депресії і порожнечі.

Коли у мене опустилися руки і мені нічого більше не залишалося, як звернутися до Бога, я вирішила: якщо вже залежати - то тільки від Нього, якщо страждати або переносити немочі - в ім'я Ісуса!

Я дізналася про жіночий реабілітаційний центр церкви "Відродження" (нині – Київська і Макарівська християнська церква), що там є реабілітація наркоманів. Пройшла реабілітацію  і тепер безмірно щаслива!

Я дякую Богові за те, що Він дарував мені розсудливість прийняти правильне рішення, і молю Його, щоб ніхто і ніщо не могло розлучити мене з Ним!