Київська Християнська Церква

Сестри вибилися в люди, одна вийшла заміж і виїхала з батьківської квартири.

Друга сестра вчилася і теж поїхала з дому. Потім почалася війна. Місто захопили, почалися бомбардування і мати померла від серцевого нападу.

У місті більше нічого не тримало і Олександр поїхав в м Вугледар до приятеля.
Через якийсь час, після повернення додому, Саша йшов по місту до себе додому. Був вечір і вже настала комендантська година. Його затримали двоє озброєних людей і попросили показати паспорт. Так як з собою у Саші його не було, то він запропонував пройтися з ним (до дому було рукою подати), але солдати не погодилися, заарештували його, після чого він три місяці був в полоні.

Копав окопи, заряджав «Гради» і робив будь-яку іншу брудну роботу до тих пір, поки одного разу Захарченко особисто не відпустив його і багатьох таких же простих людей.

Прийшовши додому, виявив руїни і вирішив бігти на українську територію. Йшов пішки по колії, поки не вийшов десь в Дніпропетровській області.

Побув трохи в Павлограді потрапив там в рабство (працював за копійки і їжу), потім втік і поїхав до Києва, звідти до Чернігова, де якийсь час працював на приймання вторсировини. Господарі порахували цю справу нерентабельним і закрили приймання.

Саша знову опинився на вулиці і вирішив їхати до Києва.
Знайомий розповів про служіння годування бездомних «Світло світу» і запросив його на обід. Господь торкнувся його серця під час проповіді і він виявив бажання віддати своє життя Христу і поїхати в реабілітаційний центр.

Помоліться будь ласка, щоб він пройшов реабілітацію та відновив своє життя із Христом .