Київська Християнська Церква

Свято Різдва Христового - це особливий час. Спокій і радість в серце. Світлим, чистим, добрим хочеться ділитися з усім світом.

Уже кілька років брати і сестри Макарівської християнської церкви відвідують тубдиспансер в Клавдієво. За ці роки ми побачили багато чого, але до сих пір складно звикнути до виразу очей тих, хто знаходиться в диспансері - в них страх, відчай і безвихідь. Приреченість. Те, що складно передати словами.

Головне, чим ми ділимося з мешканцями тубдиспансера, які за ці роки стали нашими друзями - надія. Надія, яку дає не люди, але Христос. Ми допомагаємо їм у повсякденних потребах, привозимо гостинці і потрібні речі. Та звичайно ж в ці різдвяні дні ми постаралися хоч на хвильку передати їм частинку світлого, чистого, доброго і радісного настрою.

«Кожного разу, коли посміхаєшся своєму братові і протягуєш йому руку, настає Різдво. Кожного разу, коли замовкаєш, щоб вислухати інших, коли відмовляєшся від правил, які, як залізний обруч, стискають людей в їх самоті, коли даруєш вогник надії зневіреним, коли пізнаєш в смиренні, наскільки мізерні твої можливості, і наскільки велика твоя слабкість, кожного разу, коли дозволиш, щоб Бог полюбив інших через тебе, - Кожного разу наступає Різдво ». Мати Тереза.